припоручений
[prɪporut͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що доручений комусь для виконання, опіки або нагляду; покладений на когось як обов’язок.
-
(У пасивних конструкціях) Той, хто знаходиться під чиїмсь наглядом, опікою або керівництвом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. припоручений, р. припорученого, д. припорученому, з. припорученого, о. припорученим, м. припорученім