приплентач

Приплентач — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору та народних казок, зокрема з циклу про Котигорошка; втілення повільної, млявої, неповороткої істоти, яка завжди запізнюється та “приплентається” (повільно тягнеться) ззаду.

Приплентач — у переносному значенні: прізвисько або характеристика людини, яка завжди рухається або діє дуже повільно, з запізненням, незграбно або мляво.

Приклади вживання

Приклад 1:
Голяк, втікач, приплентач, ланець!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |