припір

[prɪpir] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Невелика кількість чогось, що додається до основної маси; примішка, домішка.

  2. (діал.) Те, що припадає, налипає зверху на щось; тонкий шар, наліт.

  3. (діал., перен.) Легкий присмак, відтінок чогось (наприклад, у смаку, запаху).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припори, р. припір, д. припорам, з. припори, о. припорами, м. припорах, к. припори

Більше записів