Тлумачення із “Словника української мови”* ПР И ПІЧКА , и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання у порівнянні з вагою затраченого борошна . Обидва названі сорти [миронівська-264 і миронівська-808] належать до так званих сильних пшениць з високим вмістом клейковини . Це значить , що борошно з них дає високу припічку хліба ( Рад . Укр., 29.V 1962, 2). Тлумачення із “Словника української мови”* ПР И ПІЧОК , чка, ч. 1 . Горизонтальна площина перед челюстями печі під комином , продовженням якої є черінь печі . Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок (Кв.-Осн., II, 1956, 203); Федоська запалила і поставила на припічку , під комином , тріскучу скалку (М. Ол., Леся , 1960, 84); // Продовгуватий виступ для лежання , прибудований до печі ; лежанка . Дід Заруба голосно говорить молитви , сидячи на припічку (Фр., І, 1955, 64); – Спаси та заступи нас , матінко божа … – молилася на припічку стара (Ірчан, II, 1958, 90). @ Ще на пр и пічку к а шу їсть хто – дуже малий хто-небудь . Вона пошила тих рушників десятків зо два на придане своїм небогам , котрі ще на припічку кашу їли , а одна лежала в колисці (Н.- Лев ., VI, 1966, 8); [Маруся:] Мій суджений , мабуть , ще десь на припічку кашу їсть (Кроп., І, 1958, 94). 2. Виступ на скелі з горизонтальною площиною . Зручно й швидко пошкрябався [Альоша] з припічка на припічок , впирався голими колінами , хапав заломи сірого каменю тремтячими пальцями , сколупував обвітрені пухирі скелі й пнувся вгору (Мик., II, 1957, 180); Зліз [Синявін] на невеличкий припічок на скелі , де стояв репер ( Ле , Міжгір’я , 1953, 171).