припертий

[prɪpɛrtɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (розм.) Такий, що опинився в скрутному, безвихідному становищі, змушений щось робити або визнавати.

  2. (перен., розм.) Про предмет: розташований дуже тісно, впритул до чогось, затиснутий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припертий, р. припертого, д. припертому, з. припертого, о. припертим, м. припертім

Більше записів