припертість

[prɪpɛrtistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “приперти” та “припертися“; стан, коли щось або хтось опинився в тісному, незручному або безвихідному положенні, часто під тиском обставин.

  2. Рідко вживана назва для позначення стану обмеженості, стиснутості, тісноти (просторової або ситуативної).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. припертість, р. припертості, д. припертості, з. припертість, о. припертістю, м. припертості, к. припертосте

Більше записів