приперчування

[prɪpɛrt͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “приперчувати” — насильницьке примушування когось до чогось, притискання до чогось, обмеження свободи дій або пересування.

  2. (у техніці, будівництві) Спосіб з’єднання дерев’яних конструкцій, при якому один елемент щільно вставляється у вибірку, паз або отвір іншого елемента, забезпечуючи міцне кріплення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приперчування, р. приперчування, д. приперчуванню, з. приперчування, о. приперчуванням, м. приперчуванні, к. приперчування

Більше записів