приперчувати

[prɪpɛrt͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Примушувати когось до чогось, змушувати робити щось, часто з використанням тиску, погроз або шантажу.

  2. Притискати, припиняти рух, заганяти в безвихідь (наприклад, у переносному значенні — приперчувати до стіни).

  3. Розм. Дуже швидко бігти, мчати, примчати кудись.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я приперчую, ти приперчуєш, він приперчує, ми приперчуємо, ви приперчуєте, вони приперчують

Більше записів