Древослів

Словник Української Мови

припаювання

Буква

1. Дія за значенням дієслова “припаювати” — технологічний процес з’єднання деталей розплавленим припоєм, який має температуру плавлення нижчу, ніж матеріал деталей, що з’єднуються.

2. У медицині — патологічне зрощення серозних оболонок (наприклад, плеври, перикарда) або органів між собою внаслідок запального процесу.

Приклади вживання слова:

припаювання

Приклад 1:
В літературі висловлюється думка, що шумери, можливо, вже знали явище електролізу, яке вони використовували в ювелірній справі для припаювання золотих кульок до срібних пластин. В Іракському державному музеї зберігаються їхні глиняні посудини, які, ймовірно, служили дві тисячі років тому гальванічними елементами (з’єднавши такі елементи в батарею, можна було одержати струм, достатній для гальванопластики).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Більше записів