1. Технічний процес з’єднання металевих деталей за допомогою розплавленого припою, який, застигаючи, утворює міцне з’єднання; паяння.
2. У переносному значенні — міцне, нерозривне приєднання або прив’язаність кого-, чогось до когось, чогось.
припаяння
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |