Словник Української Мови
Буква
1. Пристосовувати, приладнувати щось до чогось, підганяти за розміром або формою, часто шляхом невеликих змін або випробувань.
2. Готувати, приготувати щось у потрібній кількості або вигляді для певної мети, заздалегідь забезпечувати чимось.
3. Розміщувати, розташовувати щось зручним чи відповідним чином, зазвичай у певному місці або положенні.
Приклад 1:
Оскільки скріплюючого розчину не було, брили доводилось ідеально припасовувати одну до одної (навіть сьогодні стики між ними видаються звичайними подряпинами). Брили піднімали на верхні ряди кладки не по одному похилому насипу з цегли і землі, як це вважалося раніше, а, скоріше всього, по зведених для кожної з сторін піраміди, використовуючи для цього мідні гаки і канати, а можливо, й дерев’яні качалки, що їх нахиляли й підпирали клином.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”