Словник Української Мови
Буква
1. Влаштувати когось, щось десь, знайти для когось, чогось відповідне місце, призначення або роботу; пристосувати, примістити.
2. Пристосувати, припасувати щось до чогось, зробити так, щоб одна річ відповідала іншій за формою, розміром тощо; підігнати.
3. Розм. Приготувати, пристосувати щось для певної мети, часто швидко або тимчасово.
4. Розм. Привлаштувати, привласнити собі щось чуже.
Приклад 1:
Щоб урятувати армію і водночас прилаштувати люмпенів, не спроможних себе прогодувати, уряд став набирати воїнів переважно з середовища декласованих елементів. В армію вербували навіть кочівників-«варварів» — ще ненадійнішу публіку.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”