Властивість за значенням прикметника “припадливий“; належність до чогось як його невід’ємна частина, органічний складник.
Медичний термін, що означає схильність до нападів, судом, рецидивів хронічного захворювання (наприклад, епілепсії).
припадливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |