приохочення

[prɪoxot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “приохотити” — процес спонукання когось до чогось, викликання інтересу чи бажання щось робити.

  2. Результат такої дії — викликаний інтерес, схильність або позитивне ставлення до певної діяльності, які виникли під впливом зовнішніх чинників.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приохочення, р. приохочення, д. приохоченню, з. приохочення, о. приохоченням, м. приохоченні, к. приохочення

Більше записів