1. Який перебуває у стані приниження, відчуває глибоке приниження; пригнічений, прибитий.
2. Такий, що викликає відчуття приниження; принизливий, ганебний.
принижений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
VI Гнат з’явивсь, увесь принижений, не сміючи очей звести. Він зупинивсь перед татуньом.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Ніколи ще не був він такий принижений та знищений. Зухвалі слова того книжного хробака лягли на нього ганебними плювками.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: прикментик (True) |