1. Швидко та різко тягнути, смикати когось або щось (за одяг, волосся тощо).
2. Розмовне. Швидко йти або бігти, поспішати.
3. Діалектне. Нерівномірно рухатися, трястися (наприклад, про віз на нерівній дорозі).
Словник Української Мови
Буква
1. Швидко та різко тягнути, смикати когось або щось (за одяг, волосся тощо).
2. Розмовне. Швидко йти або бігти, поспішати.
3. Діалектне. Нерівномірно рухатися, трястися (наприклад, про віз на нерівній дорозі).
Приклад 1:
Микати — скубти, смикати («чупер собі микав зі злості»). М и н у т и с я — також: скінчитись («гроші минулиси»).
— Зеров Микола, “Камена”