1. Властивість за значенням принижений; стан, коли людина відчуває себе приниженою, зневаженою або позбавленою гідності.
2. Дія або вчинок, що принижують, ображають чиєсь достоїнство; прояв зневаги.
приниженість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Від цього мені мимохіть стає жаль її й досадно за її приниженість. І я ще більше задоволений, що вона поїде в Крим, що вилізе зі своєї шкаралупи, розімнеться й посмілішає.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: іменник (однина) |