принциповість

1. Якість людини, що полягає в послідовному дотриманні певних принципів, переконань, моральних норм або правил поведінки, незалежно від обставин.

2. Риса характеру, що проявляється в твердості, непохитності у відстоюванні своїх поглядів, переконань або високих моральних вимог до себе та оточуючих.

Приклади вживання

Приклад 1:
її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони з величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Л. Костенко користувалась такою великою популярністю і любов’ю читачів, що чиновники просто боялись ЇЇ чіпати.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: іменник (однина) |