Значення
-
Якість людини, що полягає в послідовному дотриманні певних принципів, переконань, моральних норм або правил поведінки, незалежно від обставин.
-
Риса характеру, що проявляється в твердості, непохитності у відстоюванні своїх поглядів, переконань або високих моральних вимог до себе та оточуючих.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. принциповість, р. принциповості, д. принциповості, з. принциповість, о. принциповістю, м. принциповості, к. принциповосте
Приклади з художньої літератури
-
У купе разом з тобою, Хомський, екстравагантне подружжя росіян чи, може, якихось євреїв, такі собі романтики, що наважилися відпочивати на огидних карпатських турбазах, де коридори пахнуть карболкою, а мінеральна вода — нафтою, але нічого, хай їдуть шукати в горах свій едельвейс, йому десь так шістдесят три, їй, на око, не більше, ніж тридцять, тому вчора, сівши у поїзд, ти вирішив, що то батько з дочкою, і спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив і тебе, і тоді ти вже просто з упертості й принциповості підстеріг її у кінці вагона, заштовхнув у вбиральню і, замкнувшися зсередини, почав обціловувати, вона, як не дивно, відповідала, а ти все налягав на неї, приперши її сідниці до умивальної раковини, Хомський. Тобі навіть подумалося, а чи не виграти її зараз отут, за якісь дві-три хвилини, але поїзд зупинився, вами — нею й тобою — добряче трусонуло, ти втратив рівновагу, і, заки підводився з унітазу, вона вишмигнула з убиральні. Більше ви не промовили одне одному ані слова.— Юрій Андрухович