Словник Української Мови
Буква
Який дотримується певних принципів, переконань і не відступає від них; витриманий у чомусь, послідовний.
Такий, що має принципове, істотне значення; базовий, основоположний.
Який виражає твердість у дотриманні принципів, характеризується категоричністю через відстоювання певної ідеї (про людину, її позицію, поведінку тощо).
Приклад 1:
З таким культурним, гуманітарним, а зовсім не націоналістичним українством скінчив я гімназію і прийшов до університету (в Києві), навіть не думаючи, щоб міг бути принципіальний конфлікт між тим українством і культурним же російством, або ліпше — російським європейством Треба сказати, що такого конфлікту не показував і сам тоді найгарячіший українофіл д. Куліш, як видно з його «Эпилога к «Черной раде», которий був напечатаний в московсько-слов’янофільській «Русской беседе» і котрий я читав з запалом, особливо слова про Шевченка, котрий називався, та не по імені, а тілько «величайший поэт украинской словесности, певец людских неправд и собственных горючих слез».. Зараз поступивши в університет (1859 р.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”