Словник Української Мови
Буква
1. (прислівник) У спосіб, що стосується суті явища, його основи, найважливіших сторін; з погляду принципу, основного правила.
2. (прислівник) У принципі, загалом, в основному (часто з відтінком обмеження).
3. (прислівник, розм.) Безумовно, категорично, рішуче.
Приклад 1:
Я не буду входити в сю другу теорію принципіально: свої гадки про неї я висловив уже по появі першого начерку праці ак[адеміка] Шахматова, і по виході її нової, поправнішої редакції я лишаюся при давнішій гадці — що вона при ближчім переведенні стрічається з фактами, які їй рішучо противляться й проречисто доводять, що політичним групуванням і комбінаціям тих часів ніяк не можна признавати такого незвичайного впливу на сформування східнослов’янських народностей. Я спинюся тільки на тих точках, де д. Шахматов ставить нові конкретні тези щодо розміщення східнослов’янських племен і їх групування.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”