Словник Української Мови
Буква
1. Електронний пристрій для виведення текстової або графічної інформації з комп’ютера на папір або інший носій, зазвичай шляхом друкування.
2. (у комп’ютерних технологіях) Програмний компонент або драйвер, що керує процесом друку та взаємодієє з фізичним пристроєм.
Приклад 1:
Типова архітектура комп’ютера Пристрої пам’яті Монітор Принтер Миша КлавіатураАпаратні та програмні засоби ЕОМ 13 9 пристрої виведення інформації приймають опрацьовану інформацію і розміщують її на різноманітних фізичних пристроях виведення, щоб вона стала придатна для подальшого використання поза комп’ютером. Більшість вихідної інформації комп’ютера відображується на екрані, друкується на папері чи ви- користовується для керування іншими пристроями.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”