приневолення

[prɪnɛʋolɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “приневолювати“; насильницьке змушування когось до чогось, позбавлення волі дій або вибору.

  2. Стан, коли особа чи група осіб позбавлена свободи волі та змушена діяти проти своїх бажань, переконань або інтересів під тиском, загрозою або насильством.

  3. (У переносному значенні) Внутрішнє відчуття несвободи, гнітюче почуття обмеженості, спричинене зовнішніми обставинами або моральними зобов’язаннями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приневолення, р. приневолення, д. приневоленню, з. приневолення, о. приневоленням, м. приневоленні, к. приневолення

Більше записів