Значення
-
Стан, коли особа або група осіб позбавлені свободи волі та можливості діяти на власний розсуд, перебуваючи під зовнішнім тиском, примусом або в умовах залежності.
-
Психологічне відчуття несвободи, внутрішнє переживання обмеженості, спричинене зовнішніми обставинами або примусом, що породжує почуття скованості та неможливості реалізувати власні наміри.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приневоленість, р. приневоленості, д. приневоленості, з. приневоленість, о. приневоленістю, м. приневоленості, к. приневоленосте