примусом

Значення

1. Тлумачення із “Словника української мови”* ПР И МУСОМ , присл., рідко . Застосовуючи силу , насильство . Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Смолич, День .., 1950, 282); [ Катерина :] Одна дівчина мені розповідала , що Галушка примусом хоче видати дочку за якогось спекулянта ( Корн ., П’єси , 1947, 280); Феодал примусом удержував його [ селянина ] на своїй землі , легко вдаючись навіть до одвертого насильства (Іст. СРСР, І, 1956, 119). Тлумачення із “Словника української мови”* ПР И МУС 1 , у, ч. Натиск з чийогось боку ; примушування . [Долорес:] Ти ж без примусу ідеш за командора ? [ Анна :] Хто б мене примусив ? (Л. Укр., III, 1952, 329); Сільськогосподарська комуна засновується добровільно , ніякого примусу бути не може .. ( Ленін , 38, 1973, 28); – Авжеж ! Дурна й будеш , як підеш до корів . Хто тебе до того змушує ? – здвигнула плечима Паша . – Справа не в примусі , – тихо сказала Настя ( Цюпа , Вічний вогонь , 1960, 7); // Зусилля над собою . Вальтера Скотта, Діккенса, дещо з Шекспіра (« Король Лир», « Сон в летнюю ночь» ) читав з охотою , а більшість з примусом ( Вас ., IV, 1960, 49); Доповідав Самбірський посередникові . В постаті останнього відчувалась надзвичайна рівнота без жодного примусу (Трубл., І, 1955, 66); // Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом , незалежно від бажання . [Д. Жуан:] Я ним [ бандитом ] бути мусив [ Анна :] А , мусили ? То де ж була та воля , коли був примус бити й грабувати , щоб вас не вбили люди або голод ? (Л. Укр., III, 1952, 411); Вони не потребують грати будь-чиєї ролі , жоден зовнішній примус не штовхає їх до того , завжди лишаються вони самі собою ( Літ . Укр., 15.XII 1967, 7); // Натиск , обумовлений законом . Радянське соціалістичне право забороняє під загрозою державного примусу вчинки , спрямовані на шкоду суспільству , які суперечать нормам комуністичної поведінки ( Ком . Укр., 1, 1966, 29). З пр и мусу : а) силуючи себе ; вимушено . І тут ясно , і тут урочисто , та веселість не така щира , – мов трохи з примусу говоряться ті веселі речі (Л. Укр., III, 1952, 472); б) без бажання , з обов’язку , виконуючи повинності . Служив я в армії й служу Не з примусу , а щиро , Й лишився в ній , бо дорожу В житті найбільше миром (Воскр., З перцем !, 1957, 53); – Все село з примусу має працювати на Генріха . Він , уже й списка заготував (Чорн., Визволення , 1949, 126); Покл а сти пр и мус між ким – внести в стосунки з ким-небудь елемент обов’язку , повинності . [Д. Жуан:] Чи маю я зложити вам під ноги Свою так буйно викохану волю ?.. Невже б хотіли ви покласти примус помежи нами ? (Л. Укр., III, 1952, 396). ПР И МУС 2 , а, ч . Гасовий нагрівальний прилад , в якому горіння гасу супроводжується шумом від тиску накачуваного повітря ; використовується в побуті для приготування їжі . На кухні , крізь відчинені двері в коридор , чути шум примуса , де служка поралася з обідом (Досв., Вибр., 1959, 231); І , мабуть , бачив сотні раз ти власними очима , як наливають в лампу гас чи заправляють примус ( Забіла , У.. світ , 1960, 116).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми