принесення

1. Дія за значенням дієслова “принести“; процес або факт доставлення, переміщення чогось до певного місця або особи.

2. (у релігійному та ритуальному контексті) Жертвоприношення, акт посвячення чогось божеству, принесення дару або жертви.

3. (переносно) Надання, спричинення чогось (наприклад, результатів, користі, змін).

Приклади вживання

Приклад 1:
Уже в давньому Єгипті знахо- димо збережені для нас папірусом свідчення про принесення жіночої крові найстрашнішому з богів — Себекові, цьому породженню Крокодила. Пан Ph виступає при цьому найближчим його спільником і навіть знаряд­ дям, оскільки жертвують не просто кров’ю, а першою кров’ю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Практикувалося обрізання підлітків (походження цього ритуалу досі не з’ясоване), а в особливих випадках — принесення в жертву богам синів-первістків, аж доки громадська думка не ополчилася проти цього варварського ритуалу. Залишкові явища політеїзму спостерігалися в євреїв навіть за царювання Соломона, який вшановував не лише племінного бога Яхве, а й моавітянського, аммонітянсь- кого та сідонянського богів (їм він побудував у столиці храми).
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
Як відомо, у Давньому Римі існувало два види принесення людей у жертву. Один із них, пов’язаний із поховальним ритуалом, пе- ретворився пізніше у гладіаторські бої; другий – був справою абсолютно a 230 b Жиленко І. В.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |