принада

1. Те, що приваблює, спокушає, викликає інтерес або бажання; принадність, привабливість.

2. Засіб для приманювання (звірів, риби, птахів тощо).

3. Заст. Прикраса, оздоба.

Приклади вживання

Приклад 1:
В тiм дворi-трупi якась принада. Вiн ще раз проходить його од кiнця до кiнця, самотнiй i безпомiчний, повз замкненi брами стодол, чорнi отвори стаєнь, вогкi й блискучi очi коров.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Це була друкарниця, панночка з установи, принада сантиментального зава. Червоні пофарбовані вуста, напудрований носик і очі з підведеними віями.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |