нажива БукваН 1. Прибуток, зиск, бариш, які здобуваються звичайно нечесною працею, шляхом експлуатації, спекуляції, крадіжки тощо; легка нажива. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←телеграфуванняповкупі→
