1. Змусити себе зробити щось, подолавши внутрішній опір, небажання або лінь; приневолити себе.
2. (розм.) Набути певного стану, властивості внаслідок зусиль або зовнішніх обставин (наприклад, про почуття, настрій).
Словник Української Мови
Буква
1. Змусити себе зробити щось, подолавши внутрішній опір, небажання або лінь; приневолити себе.
2. (розм.) Набути певного стану, властивості внаслідок зусиль або зовнішніх обставин (наприклад, про почуття, настрій).