примусовість

[prɪmusoʋistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість або стан того, що є примусовим; нав’язаність, недобровільність дій або станів, що виникають внаслідок зовнішнього тиску.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примусовість, р. примусовості, д. примусовості, з. примусовість, о. примусовістю, м. примусовості, к. примусовосте

Більше записів