Властивість або стан того, що є примусовим; нав’язаність, недобровільність дій або станів, що виникають внаслідок зовнішнього тиску.
примусовість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є примусовим; нав’язаність, недобровільність дій або станів, що виникають внаслідок зовнішнього тиску.
Відсутні