метода

1. Система принципів, прийомів і правил, що використовуються для досягнення певної мети, вирішення завдання чи вивчення явища в науці, мистецтві, техніці тощо; спосіб пізнання або практичної діяльності.

2. У філософії — спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення чого-небудь, що ґрунтується на вивченні об’єктивних закономірностей розвитку дійсності.

3. У педагогіці — система послідовних дій учителя, спрямованих на досягнення навчально-виховних цілей; спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

4. Застарілий варіант написання слова “методика” у значенні сукупності методів, прийомів практичного виконання чого-небудь.

Приклади вживання

Приклад 1:
А слова й шантажування — це метода, й тут треба бути на все приготованим. Не датись заплутати себе, а надто не заплутатись самому.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Це ж буржуазна метода освiти. Не достає ще екзамена з iнспектором.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Приклад 3:
Проблемой данного дистанционного метода является невозможность определения по снимкам глубины промоин, поэтому была предпринята попытка ее определения косвенными методами. Для этого на плоском отвале шахты «Матросская» ПАО «Лисичанскуголь» была измерена ширина сечения ряда промоин, детально измерялась их глубина.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |