примучити

[prɪmut͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Змусити когось робити щось важке, неприємне, надмірною працею виснажити, змордувати.

  2. Завдати комусь страждань, мук, тортур; закатувати.

  3. Розм. Докладти значних зусиль, подолати труднощі, щоб зробити щось, упоратися з чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примучита, р. примучити, д. примучиті, з. примучиту, о. примучитою, м. примучиті, к. примучито

Більше записів