примовкання

[prɪmoʋkɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Примовкання — діалогова форма фольклору, що полягає в обміні ритмізованими репліками між двома групами учасників під час народних обрядів, звичаїв або ігор; переспівування.

  2. Примовкання — процес дії за значенням дієслова “примовкати“, тобто говорити наспів, ритмічно, обмінюватися репліками у певному обрядовому чи ігровому контексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. примовкання, р. примовкання, д. примовканню, з. примовкання, о. примовканням, м. примовканні, к. примовкання

Більше записів