1. Представник напряму в образотворчому мистецтві (живопису, графіці, скульптурі) кінця XIX — початку XX століття, що свідомо наслідував стилістику народного, дитячого мистецтва або наївного мистецтва непрофесійних художників, прагнучи до спрощення форми, виразності та емоційності.
2. Послідовник примітивізму як художньої течії; художник, який створює твори в стилі примітивізму.
3. У розширеному значенні — людина, чиї погляди, вчинки або творчість відзначаються навмисною спрощеністю, елементарністю, відсутністю розвитку або ускладнень.