1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
2. (заст.) Те саме, що прикмета — ознака, знак, особливість, за якою можна щось упізнати, вирізнити або передбачити.
приміта
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Є така приміта, що сидіти за обідом поміж двома братами — то знак на щастя. Будете колись щасливі… — Ще буду колись?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |