Словник Української Мови
Буква
1. (у текстології) варіант тексту твору, рукопис або видання, який береться за основу (оригінал) для відтворення, перевидання або наукового дослідження.
2. (у видавничій справі) зразок видання (книги, журналу тощо), що служить еталоном для масового тиражування або для ознайомлення.
3. (переносно) взірець, зразок для наслідування або порівняння у якійсь діяльності.
Приклад 1:
В будні обоє вони працювали; у свято – ходили вкупі до церкви; по обіді-спочивали або куди в гостину ходили,, або в себе гостей приймали… І стали вони між людьми поважними хазяїнами, чесними, робочими людьми, добрими сусідами, навдивовижу парою… – От з кого беріть, дітки, примір, як у миру жити! – не одна, не дві матірки радили своїм дочкам з зятями або синам з невістками: – з Грицька та Христі… Він зостався сиротою й вона сиротою.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”