примат

1. Представник найвищого загону ссавців, що включає мавп (у тому числі людину), мавпоподібних та напівмавп; характеризується розвиненим головним мозком, п’ятипалими кінцівками, здатністю до стереоскопічного бачення.

2. Першість, перевага, вище становище когось або чогось серед інших (книжн., офіц.).

Приклади вживання

Приклад 1:
Основні чесноти, які сповідує і намагається виховати в дочки, — чесність, порядність, готовність прийти на допомогу, абсолютний примат духовного над матеріальним, відсутність побутової ксенофобії — національної чи соціальної. Ні тіні пристосуванства, використання переваг імени, прагнення вибитися в начальство, добитися якоїсь матеріальної вигоди.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |