метіж [mɛtiʒ] Іменник Буква:М ЗначенняПравопис Значення (діал., заст.) Межа, річ або стан переходу від одного до іншого; перехідний період або проміжний простір. (діал.) Межа земельної ділянки, межовий знак; лінія поділу між землями. (заст., діал.) Те саме, що “метище” — тік, гумно, місце біля дому для молотьби зерна чи укладання снопів. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. метіж, р. метежу, д. метежеві, з. метіж, о. метежем, м. метежеві, к. метеже ←примат сперматозоїд→