метіж

[mɛtiʒ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (діал., заст.) Межа, річ або стан переходу від одного до іншого; перехідний період або проміжний простір.

  2. (діал.) Межа земельної ділянки, межовий знак; лінія поділу між землями.

  3. (заст., діал.) Те саме, що “метище” — тік, гумно, місце біля дому для молотьби зерна чи укладання снопів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метіж, р. метежу, д. метежеві, з. метіж, о. метежем, м. метежеві, к. метеже

Більше записів