метіж

1. (діал., заст.) Межа, річ або стан переходу від одного до іншого; перехідний період або проміжний простір.

2. (діал.) Межа земельної ділянки, межовий знак; лінія поділу між землями.

3. (заст., діал.) Те саме, що “метище” — тік, гумно, місце біля дому для молотьби зерна чи укладання снопів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |