примарність

1. Абстрактний іменник, що означає властивість або стан бути примарою; нереальність, ілюзорність, фантомність.

2. У філософській та художній літературі — метафорична характеристика чогось ефемерного, нестійкого, що не має міцної основи в реальності.

3. У переносному значенні — ознака чогось ледве помітного, блідого, невиразного.