Значення
-
Абстрактний іменник, що означає властивість або стан бути примарою; нереальність, ілюзорність, фантомність.
-
У філософській та художній літературі — метафорична характеристика чогось ефемерного, нестійкого, що не має міцної основи в реальності.
-
У переносному значенні — ознака чогось ледве помітного, блідого, невиразного.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. примарність, р. примарності, д. примарності, з. примарність, о. примарністю, м. примарності, к. примарносте