прима

1. Перша, найвища струна на деяких струнних музичних інструментах (наприклад, скрипці, віолончелі).

2. Перша, головна партія в ансамблі або оркестрі для інструмента з таким діапазоном (наприклад, прима-скрипка).

3. Головна виконавиця жіночої партії в опері, опереті, балеті; солістка-співачка, що виконує такі партії.

4. У карткових іграх: найстарша карта в колоді (туз або король, залежно від гри).

5. У переносному значенні: людина, яка посідає провідне, першорядне становище в якій-небудь галузі діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
міністрів, стриптизерку, гіпнотизерку, матадора, терориста, прима­ донну і кардинала. Усі перебувають ніби в очікуванні чогось головного, себто, коли не милюся, деклярованого в програмі загального тоасту.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Тому: — служба, i служба «а-прима». …Коли Пєтушков побiг, прокинулась Яблучкiна.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |