1. Те, що відбувається на очах у людей, перед свідками, на виду в усіх; публічне, відкрите.
2. Те, що призначене для широкого кола присутніх або доступне для загального сприйняття; не приватне, не потаємне.
Словник Української Мови
Буква
1. Те, що відбувається на очах у людей, перед свідками, на виду в усіх; публічне, відкрите.
2. Те, що призначене для широкого кола присутніх або доступне для загального сприйняття; не приватне, не потаємне.
Приклад 1:
Та прилюдне не можна, — думає собі. А дівчині й покою не дають: тільки один пустить, то другий підхватить, і потрясла, аж вітер віє.
— Тютюнник Григорій, “Вир”