Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “приліплювати” — процес з’єднання, прикріплення чогось до чогось за допомогою клейкої речовини або адгезійних властивостей.
2. (перен.) Нав’язування, причіплювання до когось, чогось (наприклад, якостей, думок, звинувачень), що не є властивим або не має достатніх підстав.
3. (біол., мед.) Початкова стадія адгезії, прикріплення мікроорганізмів, клітин або біологічних молекул до поверхні.
Приклад 1:
І в данім разі таке передчасне приліплювання етнічних титулів до археологічних типів не тільки безплідно забирає енергію дослідників, а і вносить часом непотрібну заплутанину в археологічний матеріал та відсуває те, що передовсім на його підставі має бути і може бути зроблене — образ розвою культури на певній території, незалежно від етнічної номенклатури її. Взагалі археологічний матеріал для Східної Європи поки що такий іще бідний, а що важніше — в переважній часті так лихо спрепарований, що увага дослідників передовсім мусить бути звернена не так на роблення далеких виводів, як на уліпшення методів і системи досліду, бо ні в одній, мабуть, іншій сфері ненауковість досліду не являється таким непростимим і непоправним гріхом, як, власне, в археології: справедливо підносили, що тимчасом як лихо описані монументальні чи писані пам’ятки можуть бути з часом описані чи видані ліпше дальшими дослідниками, а недокладна обсервація або хімічний аналіз можуть бути заступлені ліпшими — недокладно переведена розкопка безповоротно нищить дорогоцінний і може бути — одинокий в своїм роді матеріал, даючи замість цінного факту з історії людської культури малоцінні bibelots[22].
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”