Древослів

Словник Української Мови

прилеглість

[prɪlɛɦlistʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Властивість за значенням дієслова “прилягати“; стан предметів, що щільно прилягають один до одного, без проміжків.

  2. (У географії, адміністративному поділі) Територія, що безпосередньо примикає до певного міста, населеного пункту, району тощо; околиця, передмістя.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прилеглість, р. прилеглості, д. прилеглості, з. прилеглість, о. прилеглістю, м. прилеглості, к. прилеглосте

Більше записів