приквіток

[prɪkʋitok] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Частина квітки, що розташована біля її основи, зазвичай має вигляд листка або луски, іноді яскраво забарвлена і виконує функцію захисту бруньки або приваблення запилювачів.

  2. Листок або луска на квітконосі, у пазусі якого розвивається суцвіття або окрема квітка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. приквіток, р. приквітка, д. приквіткові, з. приквіток, о. приквітком, м. приквіткові, к. приквітку

Більше записів