1. Різко, з підвищенням голосу сказати комусь щось, зазвичай з метою зупинити, заспокоїти або зробити догану; крикнути на когось.
2. (переносно) Різко, авторитетно зупинити, припинити чиюсь діяльність, висловивши несхвалення або заборону.
прикрикнути
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Машинiстки, ремiнгтонiстки, стенографiстки, журналiстки, — iстки, сiрi — може, красивi, може, поганi, просто манекени, просто автомати, на яких можна прикрикнути, коли треба, бо це ж вони, радянськi баришнi, якi бояться скорочення штату бiльш, як гармат, революцiї, вибухiв, Махна, бандитiв. I тут же згадав якусь сiру стенографiстку, котра згоджувалася працювати пiдряд сiмдесят двi години, лиш би їй довелося записати промову тов.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: дієслово () |