Значення
-
Відсутність зброї, стан, коли особа або група осіб не має при собі засобів ураження чи захисту.
-
Відсутність озброєнь, військової техніки або боєздатного оснащення у військового формування, держави тощо; стан демілітаризації.
-
Переносно: відсутність готовності до боротьби, конфлікту, дискусії; психологічна чи інтелектуальна непідготовленість до протистояння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неозброєність, р. неозброєності, д. неозброєності, з. неозброєність, о. неозброєністю, м. неозброєності, к. неозброєносте