неозброєність

1. Відсутність зброї, стан, коли особа або група осіб не має при собі засобів ураження чи захисту.

2. Відсутність озброєнь, військової техніки або боєздатного оснащення у військового формування, держави тощо; стан демілітаризації.

3. Переносно: відсутність готовності до боротьби, конфлікту, дискусії; психологічна чи інтелектуальна непідготовленість до протистояння.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |