прикоренок

1. Зменшувальна форма до слова “прикорінь”: невеликий прикорінь, кореневище або нижня частина стебла біля кореня рослини.

2. У лісівництві — частина стовбура дерева, що знаходиться безпосередньо біля кореня і має потовщення.

3. У техніці та будівництві — нижня, прикоренева частина споруди, конструкції (наприклад, опори моста), що закріплена в ґрунті або фундаменті.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |