прикореневий

[prɪkorɛnɛʋɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Який стосується прикореня, розташований біля кореня рослини або безпосередньо над ним.

  2. У лінгвістиці: який знаходиться, розташований або утворюється безпосередньо біля кореня слова, перед кореневим морфемним швом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прикореневий, р. прикореневого, д. прикореневому, з. прикореневого, о. прикореневим, м. прикореневім

Більше записів