прикорень

[prɪkorɛnʲ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (діал.) Те саме, що прикорінь — частина стебла рослини, що прилягає до кореня або знаходиться безпосередньо над ним.

  2. (діал., заст.) Місце біля кореня дерева, куща; прикоренева ділянка.

  3. (діал., перен.) Походження, рід, коріння людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прикорень, р. прикорня, д. прикорневі, з. прикорень, о. прикорнем, м. прикорневі, к. прикорню

Більше записів