прикметний
[prɪkmɛtnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Який є характерною ознакою когось або чогось, виразний, помітний, такий, що легко впізнається.
-
У граматиці: що належить до прикметника як частини мови або пов’язаний з ним (наприклад, прикметна форма, прикметне відмінювання).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прикметний, р. прикметного, д. прикметному, з. прикметного, о. прикметним, м. прикметнім