приключка

1. Рідкісне, застаріле позначення пригоди, незвичайної події або випадку, що викликає зацікавленість; те саме, що пригода.

2. У літературознавстві та фольклористиці — короткий авантюрний або сатиричний оповідний твір (часто народного походження), сюжет якого будується на несподіваній, кумедній або дивній події; жанровий різновид новели.

Приклади вживання

Приклад 1:
Була торік тут приключка страшна: Шубовснув пан один і старшина. — Он воно як!
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |